МУЗЕЇ: Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові
Посібник “ПРОГРАМА, ЗАПИТАЛЬНИКИ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ДОСЛІДНИКАМ НАРОДНОЇ КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ”
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України / Упорядники Лідія Орел, Катерина Міщенко. – К.: ІСДО, 1995. – 232 с.
Програма, запитальники та методичні поради дослідникам народної культури України призначені для викладачів, учителів, краєзнавців, етнографів, фольклористів, мовознавців, студентів та учнів – усіх небайдужих до надбань нашого народу.
Цей посібник дає змогу самостійно розпочати роботу етнографа: якщо у вашому оточенні є цікаві люди, які знають і можуть розповісти про давнє весілля, про те як батько чи дід гончарювали, про те, як закладали колись нову хату – озброюйтеся цією книжечкою, прочитайте методичні поради і запишіть ці відомості. Цілком можливо, що вам вдасться зафіксувати цікаву й важливу сторінку народних знань.
А записаним можете поділитися зі світом – хоч би й на сторінках цього сайту, у вигляді авторської публікації власних записів. Запрошуємо до співпраці! :)
Стаття “Полонинське будівництво на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК
На Гуцульщині в умовах карпатського високогір’я здавна побутує традиційне ведення відгінного сезонного господарства, при якому худоба з довколишніх сіл літує на високих гірських луках – полонинах. У теплу пору року тут випасають худобу, переробляють молочні продукти та виготовляють гуцульські сири й масло.
Метою даної роботи було наукове обгрунтування до полонинського комплексу в експозиції “Гуцульщина” Національного музею народної архітектури та побуту України, яке базується на основі експедиційних досліджень автора, наукових публікацій та архівних матеріалів [1]. У роботі розглянуто типологію народного будівництва на високогірних полонинах Гуцульщини, висвітлено традиційну організацію забудови гуцульської полонини загалом, її планування, види та типи будівель, необхідних для повноцінного функціонування господарства.
Continue reading “Стаття “Полонинське будівництво на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК”
Стаття “Конструктивні форми в інтер’єрах притул-хлівів на Гуцульщині” – Михайло МАТІЙЧУК
Гуцульське народне будівництво має низку самобутніх рис, які для багатьох сьогодні видаються екзотикою. Стаття, написана на основі експедиційних матеріалів, розкриває одну з таких сторінок традиційного господарювання цього краю.
Доволі часто давню гуцульську хату з трьох боків оточують притули – господарські приміщення, у яких колись взимку тримали овець і ягнят, а також зберігали різний реманент і продукти харчування. Таким чином худоба могла грітися біля теплих стін хати, водночас зігріваючи й людське житло.
Усередині притул все було дуже доцільним – зручним як для їх мешканців, так і для господарів. Про застосування народного досвіду при будівництві та обладнанні таких приміщень тут і піде мова.
Книга “Дерев’яні церкви в Україні”
Колянківський М. Дерев’яні церкви в Україні. – Торонто: Ми і світ, 1954? – 48 с.
У текстовій частині підкреслено самобутність дерев’яного будівництва, його народне коріння і вплив природних умов.
А для нас ця книжка цікава ще й тим, що в ній подається давня світлина лемківської церкви з с.Канора, перевезеної до Національного музею народної архітектури та побуту України (Київ, Пирогів) ще на початку 1970-х років…
Альбом було видано у Торонто за сприяння Миколи Колянківського (1912–1985), письменника, літературознавця, мецената, фундатора однієї з найбільших у Канаді мистецьких галерей “Ми і світ”, а також журналу з однойменною назвою (Торонто, Канада).
Continue reading “Книга “Дерев’яні церкви в Україні””
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в Національному музеї народної архітектури та побуту України”
Михайло МАТІЙЧУК
Катерина МІЩЕНКО
Фільм “УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ в НМНАПУ” – спільний проект Національного музею народної архітектури та побуту України і Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара” – був задуманий як відеоекскурсія по експозиції Музею, але згодом розрісся до годинної ілюстрованої лекції про етнографічне районування та традиційну культуру карпатського реґіону.
Що з того вийшло – судити вам… :)
Листівки “МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ УКРАЇНИ в Музеї народної архітектури та побуту” (НМНАПУ)
[Ігор Шрамко.] Музичні інструменти України в Музеї народної архітектури та побуту УРСР / Комплект листівок. − К., 1981. − 15 листівок, текст укр. і рос. мовами.
Добірку музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України підготував Ігор ШРАМКО; вона вийшла друком в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури.
Поруч із давніми інструментами традиційних конструкцій показані також вироби майстрів радянського часу. У виданні представлені бандури, цимбали, ліри, дуди, вівчарські роги, скрипка, сопілка й окарина.
Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ
Тим-то одяг карпатських гуцулів цілковито відрізняється від одягу наддніпрянців, а разом з тим має чимало спільного з традиційним одягом румунів, угорців та словаків. А одяг волинян має спільні риси з одягом їхніх сусідів – поляків та білорусів. І все це разом утворює розмаїтий цвіт народної культури.
Continue reading “Стаття “КРАСА НАРОДНОГО ВБРАННЯ” – Лідія ОРЕЛ”
Різдвяна відеолистівка
| Ходить-походить місяць по небу, Кличе-покличе зорю до себе: Ходімо, зоре, з нами гуляти, З нами гуляти − колядувати! |
Ой дай же, Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду! Віншуємо вас щастям-здоров’ям, Щасливії свята, многії літа! |
Continue reading “Різдвяна відеолистівка”
Каталог виставки українських народних музичних інструментів, НМНАПУ − Ігор ШРАМКО, 1980
Каталог виставки українських народних музичних інструментів та матеріалів з музичного побуту Української РСР [Фондова збірка Музею народної архітектури та побуту України] / Упорядкування та вступна стаття: Ігор Шрамко. − Київ: Музей народної архітектури та побуту України, 1980. − 41 с.
Музей народної архітектури та побуту УРСР Українського товариства охорони пам’яток історії та культури почав роботу по збиранню й вивченню українських народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту нашої республіки, пропаганді знань про них з 1972 року. За цей час зібрана одна з найбільш повних і значних колекцій СРСР, відкрита в 1976 році перша в республіці експозиція народних музичних інструментів та матеріалів з історії музичного побуту, що одержала високу оцінку спеціалістів та широкої громадськості.
Нині [станом на 1980 рік] в фондах Музею знаходиться понад 500 різних музичних інструментів, що дають можливість ілюструвати шлях, який пройшло музичне мистецтво нашого народу за роки Радянської влади, простежити історію розвитку музичного інструментарію України з найдавніших часів до наших днів.
Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО
Експозиція Музею загальнонаціональна, збудована на основі історико-етнографічного районування України кінця ХІХ − початку ХХ століть. Офіційного сайту Музею наразі немає. |
||
Continue reading “Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові − ЗНАЙОМСТВО”
